МІЙ ДОСВІД РОБОТИ
Розвиток творчих здібностей учнів на уроках мовлення української мови та літератури, через застосування інтерактивних технологій та урізноманітнення форм та методів навчанняУчень – це не посудина яку потрібно наповнити, а факел який треба запалити.
К. Ушинський
Базова модель досвіду
Актуальність і перспективність досвіду:- забезпечує умови для розвитку творчої особистості дитини;
- сприяє виконанню завдань Національної доктрини розвитку освіти;
- несе позитивну мотивацію учнів до пізнавальної діяльності, потребі в самопізнанні, самореалізації та самовдосконаленні;
- дозволяє гарантувати досягнення певного стандарту освіти;
- забезпечує особистісно орієнтовану модель навчання;
- робить можливим оригінальний підхід до побудови структури сучасного уроку української мови та літератури.
Мета досвіду:
створення оптимальних умов для розвитку творчого потенціалу дитини на уроках словесності;
створення атмосфери співробітництва, взаємодії вчителя та учня;
розвиток соціальної та громадянської компетентності дитини.
Теоретичну базу досвіду становлять положення, що ґрунтуються на психологічній теорії творчої особистості та її розвитку (В.Моляко, Н.Лейтес, Р.Грановська, Я.Пономарьов), Особливої уваги заслуговує праця "Основи педагогічної творчості" (автор С. О.Сисоєва), працях В. Сухомлинського, в яких обґрунтовано модель творчої особистості учителя й учня, розглянуто специфіку формування її креативності .
Сучасних методистів цікавлять різні аспекти цієї проблеми, про що свідчать праці лінгводидактів (М.Вашуленко, Л.Скуратівський, Г. Шелехова, О Кучерук). Загалом творчість розглядається як діяльність людини, спрямована, за влучним визначенням С.Рубінштейна, на створення чогось нового, «оригінального, що входить не лише в історію розвитку самого творця, а й в історію науки, мистецтва».
Дослідник Н.Янчук, говорячи про роль учителя в розвитку творчих здібностей учнів, зазначає, що творчість як складне соціально-психологічне явище виявляється на особистісному рівні, але це явище треба формулювати, стимулювати. Адже людина має великі творчі можливості, хоча вона й не завжди вірить у власні сили, тому її потрібно заохочувати до творчої діяльності.
Пропагандистами активних методів навчання, що передбачають відкриття (дослідження), є В.Вахтеров та Л.В. Занков. В основі розвитку творчого потенціалу учнів лежать дидактичні принципи розвивального навчання (система Л.В.Занкова), особливістю методики якого є розвиток пізнавального інтересу, а впровадження на уроках інформаційних технологій дає великі можливості для його розвитку і є вимогою сучасності, розвивають ініціативу, уяву, співпрацю з іншими учнями. На їх переконання, потрібно «викликати» в мозку учня той розумовий процес, який переживає творець і винахідник певного відкриття чи винаходу. Учені акцентують на винятковій важливості розумових умінь школярів: аналізу, порівняння, комбінування, узагальнення, робити висновки, користуватися прийомами наукового дослідження бодай на елементарному рівні.
У кожній дитині природа закладає певний творчий потенціал. Завдання вчителя – розвинути його.
Провідна ідея досвіду полягає у виробленні певної сукупності технологій навчання української словесності, що сприяють розвитку творчого потенціалу школярів.
Результативність досвіду.
Підвищується інтерес до вивчення предмета, збільшується кількість учнів, що бажають взяти участь у різних конкурсах та змаганнях, поступово намічається тенденція зростання успішності, підвищення відсотків якості знань.
За інноваційним потенціалом досвід носить комбінований характер, так як передбачає конструктивні поєднання, інтеграцію сучасних педагогічних технологій та методик, спрямованих на розвиток творчої особистості. Це дозволяє вчителю самому творчо інтерпретувати різні підходи до організації навчально-виховного процесу, а не заглиблюватися в суть тільки однієї технології.
Матеріали досвіду були розглянуті на засіданні творчої групи, ММО вчителів української мови та літератури, дані методичні рекомендації з окремих питань.
Висвітлення змісту досвіду як системи в дії
Духовне оновлення нашої держави, процес демократизації суспільства передбачають створення сприятливих умов для утвердження атмосфери творчості, багатогранного розвитку особистості, її обдарованості. Завдання щодо виховання людей із високим творчим потенціалом постає не лише як актуальна проблема сучасної педагогічної науки та практики, але і як соціальна необхідність.
Життя доводить, що в складних умовах, що постійно змінюються, найкраще орієнтується, приймає рішення, працює людина творча, гнучка, креативна, здатна до генерування і використання нового (нових ідей, задумів, нових підходів та рішень). Це людина,яка володіє певним переліком якостей, а саме: рішучістю, вмінням не зупинятися на досягнутому, сміливістю мислення, вмінням бачити за межі того, що бачать сучасники і бачили попередники”.
У наш час спостерігається зростання інтересу до процесу творчості. Якщо в деяких психічних процесах людині допомагають складні механізми (комп’ютери, сканери, обчислювані машини), то творчість не може бути формалізована і обмежена певною програмою дій, не може бути механічною.
Пріоритетним завданням навчально-виховного процесу в сучасній школі є всебічний розвиток школярів, зокрема творчих здібностей особистості.
Вважаю, що завдання вчителя – допомогти учневі знайти себе в житті; пробудити чи розвинути в дитині те творче зернятко, яке є в кожному, бо закладене там природою.
У книзі «Сто порад учителю» В. Сухомлинський зауважив:
«Немає абстрактного учня. Мистецтво й майстерність навчання і виховання полягає в тому,щоб розкривати сили й можливості кожної дитини, дати їй радість успіху в розумовій праці...»
Яким же чином можна сформувати й розвивати творчий потенціал учнів? Шлях до розвитку творчого мислення можна розкласти на кілька етапів:
РОЗВИТОК спостережливості асоціативного мислення уяви уміння говорити нове
Для цього необхідно:
Розвивати творчі здібності можна по-різному. Окремі учні (обдаровані) переважно самостійно тренують свої задатки, щоб розвинути їх у здібності, і удосконалюють свої здібності, щоб вони стали творчими. Але для розвитку творчих здібностей більшості школярів важливою є саме роль учителя. Завдання педагога – управляти процесами творчого пошуку, йдучи від простого до складного: створювати ситуації, що сприяють творчій активності та спрямованості школяра, розвивати його уяву, асоціативне мислення, здатність розуміти закономірності, прагнення постійно вдосконалюватися, розв'язувати дедалі складніші творчі завдання.
І єдиним, на мою думку, найефективнішим засобом досягнення мети є інноваційні технології навчання. Інноваційний підхід забезпечує позитивну мотивацію здобуття знань, активне функціонування інтелектуальних і вольових сфер, сприяє розвитку творчої особистості.
Створення ситуації успіху, сприятливих умов для повноцінної діяльності кожної дитини – основна мета, що покладена в основу інноваційних технологій навчання. Багато з них варті уваги сучасного педагога, який прагне дати якісний рівень знань, зробити урок цікавим, досягти максимального взаєморозуміння і співпраці між вчителем і учнем.
Саме тому я зупинилась на вирішенні цієї науково – методичної проблеми.
Практично всі шкільні дисципліни мають необмежені можливості для формування творчої особистості. Але особлива роль відводиться літературі. Лише вдумливе прочитання твору може збудити емоції, які переростуть у почуття і зроблять людину людиною. Уміння сприймати написане "розумом і серцем" – запорука його виховного значення.
Шлях до істини в літературі – це пошук відповіді через деталь, через героя, через власну оцінку ситуацій. Тому пропоную дітям основні шляхи пошуку істини:
1. Милуйся й насолоджуйся твором, міркуй і збагачуйся красою, мудрістю.
2. Дивуйся, запитуй, сперечайся, доводь, ділися враженнями.
3. Не забувай: література тісно пов'язана з музикою, живописом, кіно, скульптурою.
4. Аналізуючи вчинок героя, умій пояснити, чому він так вчинив.
5. Розглядай твір з позицій загальнолюдського, вічного.
6. Не забувай, що в художньому творі немає слів немотивованих.
Шлях до істини в літературі - це пошук відповіді через деталь, через героя, через власну оцінку ситуацій. Тому пропоную дітям основні шляхи пошуку істини:
7. Милуйся й насолоджуйся твором, міркуй і збагачуйся красою, мудрістю.
8. Дивуйся, запитуй, сперечайся, доводь, ділися враженнями.
9. Не забувай: література тісно пов'язана з музикою, живописом, кіно, скульптурою.
10. Аналізуючи вчинок героя, умій пояснити, чому він так вчинив.
11. Розглядай твір з позицій загальнолюдського, вічного.
12. Не забувай, що в художньому творі немає слів немотивованих.
"Треба вміти бачити зорі в калюжах", – так сказав О.Довженко. Справді, то велика майстерність, уміти розгледіти прекрасне там, де менше всього розраховуєш його побачити. І це, на жаль, дається не кожному, а тільки тим, в кого щире серце, світлі помисли, чиста душа. Тому на уроках розвиток мислення і мовлення учнів невіддільний від виховання в них людських цінностей. Так, при вивченні літературної казки І.Франка "Фарбований Лис" вперше пропоную дітям написати вірш. І нехай не всім вдається скласти "шедевр", та кожен відчуває муки творчості, складність і водночас красу творення. Найкраще це вдалося зробити Яковець Діані:
Жив на світі Лис Микита-
Хитрий брехунець.
Йшов до влади гордовито,
Стрімко, навпростець.
Рік морочив самозванець
Голови звірям,
Та не зміг цей голодранець
Голос помінять.
Зрадив сам себе Микита,
Мов мале дитя:
Розкотилося по лісу
Лисяче виття.
Хоч вдалось йому в оману
Завести весь люд,
Лиса звірі розірвали-
Правдонька – восторже твувала!
Добре, коли людина вміє спілкуватися, красиво говорити, доводити свою думку, знаходити спільну мову з іншими людьми у будь-якій ситуації. Та цінним є ще й уміння логічно, точно, виразно і доступно викладати свої думки на папері. Оскільки на уроках розвитку зв'язного мовлення все заплановано відповідно до програми, то часто для домашнього завдання пропоную учням написати поширену письмову відповідь на запитання типу:Чим симпатична мені Мирослава? (За повістю І.Франка "Захар Беркут"), лист Тугара Вовка до Мирослави. (За повістю І.Франка "Захар Беркут"). Це добре вдалося сем икласникам.
Взагалі, в питанні розвитку творчих здібностей дітей перед учителем розкривається величезне поле для його творчої діяльності. І я весь час перебуваю в стані пошуку доцільніших, ефективніших методів, форм розвитку творчих можливостей із зв'язного мовлення учнів. Та уже зараз я бачу помітні зрушення на краще, їхній духовний і творчий ріст. Діти, з якими я починала працювати в 5 класі, сьогодні уже 9-класники. Ті ж самі очі, тільки побільшало світла в них, побільшало запалу молодої людини, щирості. Але залишилися вони дітьми творчими і мислячими. Ось уривки з їхніх робіт:
"Як інколи важко розрізнити, де добро, а де зло. Може, це тому, що по життю вони крокують разом, і кривда, обман має властивість маскуватися. Ось тоді людина помиляється і змушена навпомацки блукати в пошуках правди. Страшно стає від розуміння того, що зло всесильне, що воно може підкорити собі навіть сильних, сміливих, гордих людей..."
Діана З.
"Яке цікаве людське життя. В дитинстві воно здавалося мені яскравим, безтурботним. І тільки зараз, на порозі самостійності, починаю розуміти, що життя – не іграшка, і дається воно людині лише раз. Тільки тепер починаю розпізнавати серед світлих яскравих кольорів темні тони фарб. Як хочеться, щоб ці сірі кольори не ставали чорними..."
Юра М.
Навчаючи учнів мови, багато уваги приділяю укладанню опорних схем і таблиць. Завдяки їм навіть складний матеріал стає доступнішим для швидкого сприйняття й засвоєння. Таблиця як опорна схема застосовується по-різному: або подаю теоретичний матеріал і узагальнюю все опорою, або учні укладають таблицю, підсумовуючи таким чином самостійну роботу.На уроках мови для розвитку зв'язного мовлення залишається не так багато часу. Проте кожну хвилину намагаюся використовувати цілеспрямовано. Майже кожна вправа, кожне завдання носить творчий характер незалежно від того, яка тема вивчається:
1. Доповнити кількома реченнями:
На землю тихо і повільно спускався кленовий лист.
2. Доповнити розповідь.
Тоді, в дитинстві, Івась мріяв про далекі мандрівки і незвичайні пригоди. Майбутнє уявлялось йому так...
3. Кожне речення стислої розповіді розгорнути в абзац з кількох речень.Записати речення в певній послідовності, таким чином утворивши текст.
4. Скласти серію запитань за змістом малюнку і т.д.
А взагалі намагаюся зацікавлювати й захоплювати школярів, щоб кожна зустріч з мистецтвом слова збагачувала юнь новими знаннями, емоціями, розвиваю їхню допитливість, здібності, жагу самостійно здобувати знання. Не даремно великий педагог В.Сухомлинський писав: "Підготовленим до життя, до праці треба вважати нині того, хто має не тільки добрі знання, а й здатність постійно збагачувати їх, розширювати свій кругозір – вчитися самостійно, читати між гамору. "
Щиро переконана, що дорогим, неоціненним стає те, що зробив чи досяг самотужки. Тому ніколи не даю дітям знання в готовому вигляді, бо впевнена, що учні повинні здобувати їх самостійно. Так було і тоді, коли п'ятикласники вивчали лексичне значення слова. На початку уроку діти шукали відповіді на запитання:
Чи бувають слова без значень?
Чи існують значення без звукової оболонки?
Для чого людині потрібне було слово?
Подібні запитання спонукають учнів замислитися. І всі разом доходимо правильних висновків. Так було з'ясовано, що слово потрібне людині, аби називати предмети, їх ознаки, смаки, дію тощо. Людина почала пізнавати світ за іменами. Кожне слово щось означає, а отже має певне лексичне значення. Далі з'ясували, що таке лексика і лексикологія. Попрацювали діти на уроці і з
тлумачним словником для з'ясування лексичного значення деяких слів. А такого виду робота сприяє збагаченню словникового запасу учнів.
На наступних уроках багатством слововживання відзначаються і письмові, творчі роботи, і усні виступи. Кожен урок прагну будувати таким чином, щоб було місце для запитань, дискусій, роздумів. А для цього часто наводжу суперечливі факти, заохочуючи своїх учнів до активності.
Отож при вивченні у 6 класі теми "Стилі мовлення. Публіцистичний стиль" використовую кооперативно-групову форму навчання, давши кожній з них завдання.
Уявіть собі, що ви працюєте в різних сферах суспільного життя:
1 група - працівники редакцій газет;
2 група - письменники;
3 група - учителі, викладачі;
4 група - домогосподарки;
5 група - секретарі.
Кожному учневі на картці дається завдання скласти свій текст у певному стилі й захистити його. Виставивши оцінки за усні відповіді, даю домашнє завдання: записати складені тексти. Не проходить повз мою увагу індивідуальна робота з учнями, що передбачає, зокрема, використання різного виду карток в тому числі й нестандартного характеру. Так, при вивченні теми "Займенник" у 6 класі пропоную дітям індивідуальні завдання такого змісту: 1.Закодуйте подані займенники. Кодові позначення: 0- написання займенника разом, 1 - окремо, 2 - через дефіс.
Серед багатьох методів роботи, які стимулюють інтерес учнів до нових знань, застосовую метод проектів в основі якого лежить дослідження певної проблеми, що передбачає високий рівень творчої активності учнів. Адже відбувається відхід від традиційної форми уроку, надається свобода у виборі теми, методів, форм роботи. Учні усвідомлюють велику відповідальність: уникнути штучності, продумати проект так, щоб самим учасникам було цікаво щоразу шукати нову форму, уникаючи готових, заздалегідь спрацьованих кліше.
Теми для проектів, що виконували учні, обиралися ними виключно за бажанням. Тобто опрацьовувався матеріал, який викликав в учнів зацікавлення. З учнями 5 класу ми презентували проект «Твір-опис тварини »; учні 6 класу працюють над проектом «Частини мови», у 8 класі – «Твір - опис місцевості», в 9 класі – учні оформляють результати роботи у вигляді мультимедійних презентацій, повідомлень, доповідей, публікацій, буклетів. Меседжем при створенні проектів є:
«Не бійтесь експериментувати, говоріть про свої досягнення".
До того ж, часто використовую власні мультимедійні презентації на уроках мови та літератури. Це викликає живий інтерес в учнів, покращує процес засвоєння матеріалу, унаочнює пізнання, сприяє розвитку їх творчого потенціалу
Та з особливим трепетом і ніжністю ставлюся до дітей, що займаються науковою діяльністю в галузі мови та літератури. Під моїм керівництвом на базі школи ведеться науково-дослідницька робота із фольклористики. Результати її були належним чином оцінені на Обласному заочному конкурсі Малої Академії Наук. Наукова робота учениці 10 класу Боль Дарії « Весілля в духовній культурі українського народу на Поділлі», виборола ІІІ місце.
Хтось із філософів сказав: "Я мислю, а значить я існую". Діти, з якими я працюю, не просто мислять, а мислять творчо. А, значить, в житті є десь вільна пристань, яка чекає саме на них...
Упровадження інтерактивних технологій на уроках засіб порозуміння, зняття з душі дитини почуття страху, зробити її розкутою, навіяти впевненість у своїх силах, налаштувати на успіх, виявити здібності до творчості.
Особливо ефективним є поєднання упровадження ІКТ організовуючи роботу учнів у групах, кожен виконує конкретне навчальне завдання – однакове для всіх груп чи різне. При цьому можна передбачити не лише спільну роботу в одній групі, а й міжгрупову взаємодію. з інтерактивними методами та прийомами навчання: "Мікрофон", "Незакінчені речення", «Криголам», "Мозковий штурм", метод «Прес", "Дерево рішень", «Сенкан» та ін.
Часто використовую такі прийоми роботи в парах , як: "Взаємоінтерв'ю", " Ти мені – я тобі", " Взаємоперевірка". Дієвим є використання різноманітних вправ , зокрема: кросворди, ребуси, загадки, лінгвістичні ігри, написання творів-мініатюр( особливо учні полюбляють писати твори-перевтілення типу" Я – портфель", " Я – підсніжник", " Я – теплий дощик ".
Я – непосидючий літній дощик. Мене частенько запрошують у гості ,але полюбляю зявлятись інкогніто. Мені дуже подобається все що я роблю: вмиваю листочки дерев і вони стають соковитими і блискучими. Граюсь зі струнами павутиння, вкидаючи до неї срібну краплину. Та найбільше мені весело із другом-грибком, що росте щохвилини, умившись в моїх тепленьких крапельках…
Настя З.
У своїй педагогічній практиці апробовую спосіб інтеграції окремих елементів таких сучасних технологій навчання:
• проектне навчання;
• інтерактивна технологія;
• особистісноорієнтоване навчання;
Незважаючи на розмаїття нововведень, основною формою організації навчальної діяльності залишається урок. Сучасний урок – це урок демократичний.
Важливим є спілкування, співпраця вчителя й учнів на уроці. Тому важливу роль відіграє рефлексія організаційного моменту. Організаційний етап кожного уроку покликаний створювати атмосферу доброзичливості. У своїй педагогічній практиці нерідко використовую розминки для мотивації навчання, для ненав’язливого формулювання мети і завдань уроку як особистісно значущі.
Міні-тренінги, вправи : "Привітаймося без слів", "Слухняний язик".
Наприклад:
Зібратися разом – це початок,
Триматися разом – це прогрес,
Працювати разом – це успіх.
Розвиток творчого потенціалу відбувається інколи й у непередбачуваній ситуації. Зокрема, корисно використати ситуацію, яка складається на початку уроку. І це буде найкращою мотивацією до діяльності, ситуацією успіху і творчого розвитку.
Наприклад, на початку уроку за вікном раптово зірвався сильний вітер і грайливо розколихав віття берези. Цим здивувавши дітей і відволікаючи увагу їх. Треба використати цей момент як мотивацію до роботи – провести «Хвилину творчості». Запропонувати школярам написати вірш про вітер, де б не було слова «вітер», чи акровірш. Таким чином, ви згадаєте ряд термінів: рима, стопа, віршовий розмір, епітет, метафора. Коли в інший час діти захочуть їх повторити чи згадати вдумливо, як в такі моменти? Що із цього вийшло в п’ятикласниці Ангелінки:
Вихором літа високо,
І сильно в полі завіває
Торка своїм крилом глибоко,
Енергією заряджає,
Руйнує все він і ламає.
Упродовж кількох років я веду гурток «Живе слово». Кожне його заняття для гуртківців – це крок у розмаїття літературних прийомів, засобів виразного читання. Учасники гуртка беруть активну участь і перемагають у різноманітних конкурсах: на кращий відгук на прочитаний твір; «Я – паросток малий землі своєї», конкурс читців та багато ін.
Особливе місце у творчому процесі посідає літературно-краєзнавче дослідження.
Я є керівником клубу «Люди Поділля». Разом із старшокласниками – членами клубу, втілила у життя проект «Духовна скарбниця Поділля», створивши єдиний у місті кабінет літератури рідного краю.
Виходячи з вищесказаного роблю висновок: Головним у навчальному процесі стає переорієнтація з пасивних форм навчання на активну творчу працю. Основною характеристикою активних методів навчання є відповідність природи людського сприйняття, націленість на розкриття особистісного «Я» як учня, так і вчителя через їхню творчу взаємодію.
Компетентнісна орієнтація шкільного курсу мови та літератури є одним із найважливіших завдань щодо розвитку творчих здібностей, ініціативності, пізнавальної самостійності школярів, їхнього вміння здобувати з різних джерел інформацію й працювати з нею, критично оцінювати її, висловлювати власні судження, прогнозувати, робити висновки, застосовувати для розв’язання життєвих проблем, брати на себе відповідальність за власні освітні результати, постійно їх аналізувати і оцінювати.
Презентація до 1 уроку
Презентація до 2 уроку
Розробки уроків з теми "Лексикологія"
Немає коментарів:
Дописати коментар